Засуджував симонію у своїх актах. Помер у жовтні 1047 року, його тіло було перевезено до Бамберга і поховано там. сучасні дослідження решток Климента II свідчать про його можливе отруєння свинцевим цукром, хоча ця речовина у давні часи використовувалась як ліки від венеричних захворювань. Могила Климента II є єдиною, що розташована на північ від Альп (в Німеччині).[4]